ЕКСПРО́МТ

, у, ч.

літ.

Віршований або прозовий твір, перев. жартівливого чи компліментарного характеру, написаний, виголошений і т. ін. без попереднього обдумування або внаслідок миттєвої реакції на певну подію

Ось він в колі товаришів – сипле дотепними, несподіваними експромтами і каламбурами

(Л. Первомайський)

;

З першого поверху до Мечислава й Гартмана доносився викривальний експромт Осандри

(М. Білкун)

;

Актори .. заримованим експромтом .. пояснювали: даний картон – залізниця, Віндзорський замок, терми Каракалли, сад, гора

(Е. Андієвська)

муз.

Лірична п'єса для фортепіано або скрипки, створена ніби раптово, внаслідок імпровізації

Шубертівські експромти та музичні моменти, відповідаючи романтичній естетиці й сутності мініатюри як музичного жанру епохи романтизму, переростають у досить розвинені великі п'єси

(з наук. літ.)

;

Для розкриття духовного світу людини були потрібні нові форми й засоби виразності. Тому передусім розвиваються малі форми й жанри: балада, пісня, танець, прелюдія, експромт

(з наук.-попул. літ.)

Те, що виконують, виголошують, здійснюють, створюють і т. ін. без попередньої підготовки

– Цей концерт був суцільним експромтом, – згадує пан Рішар

(із журн.)

;

* Образно.

А ніч ішла на працю, крик і галас, Щоб завтра сонцем названа – з галер На степові експромти милувалась

(М. Зеров)