СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЕКСПЛОЗИ́ВНИЙ
, а, е.
1
.
геол.
Пов'язаний з експлозією (у 1 знач.)
.
Продукти експлозивного та пірокластичного виверження вулканів складаються із морфотворних компонентів
(з наук. літ.)
;
Найприйнятнішим поясненням експлозивного розтріскування включень у гранаті є, очевидно, їх перегрів пізнішими порціями більш високотемпературного флюїду
(з наук. літ.)
.
2
.
лінгв.
Стос. до експлозії (у 2 знач.)
.
Експлозивні приголосні – зімкнені приголосні, вимовляння яких, на відміну від імплозивних змичних, супроводиться вибухом, напр. “б”, “п”, “д”, “т”
(з наук. літ.)
;
У сполученні двох однакових приголосних звуків перший є імплозивним, а другий – експлозивним
(з наук. літ.)
.