СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДУ́НУТИ
, ну, неш, док.
Однокр. до ду́ти 1, 2, 5
.
Погас огонь, дунув вітер І попіл розвіяв
(Т. Шевченко)
;
Дунув
[старий]
востаннє та й віддав
[сопілку]
до рук хлопцеві
(О. Ільченко)
;
Галя пішла.., схилилася до лампи й дунула в скло. – На добраніч, бабцю! – сказала сухо
(Валерій Шевчук)
;
Турн .. шапку на очі насунув, Во всі лопатки в лагер дунув, Що коник аж вертів хвостом
(І. Котляревський)
;
* Образно.
Голос її, хоч тихий, дунув на боярина .. холодом
(І. Франко)
.