ДУ́МКА

, и, ж.

Те, що з'явилося в результаті міркування, продукт мислення

І свої думки, і його солодкі слова склались в її серці, як сплетені квітки в віночку

(І. Нечуй-Левицький)

;

Перша його думка була побачити Настю та дізнатись від неї, що се таке сталося

(М. Коцюбинський)

;

Він журналіст.., завжди сміливо висловлює свою думку з приводу всяких явищ і подій

(М. Трублаїні)

;

Саме тоді, коли ніс на роботу нову ідею, нову думку, – йому найдужче хотілося йти

(Ю. Мушкетик)

;

Припущення, передбачення

– Ні, брати! – відповів їм Микула, якого злякала сама думка про те, що вони, сини старійшини, підуть .. до князя

(С. Скляренко)

;

Вустимкові стає страшно від думки, що туди

[в глинище]

можна впасти

(І. Багмут)

;

Намір, замисел, задум

Спитай

[Галочку]

об чім-небудь, зараз зирк з-під своїх війок – вже й догадалася, з якою думкою питають її, вже такий і одвіт дасть

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

В пана була думка й справді оддати Джерю й Кавуна в москалі

(І. Нечуй-Левицький)

;

Знання в якій-небудь галузі

За спиною Дьяконова височать найкращі в світі укріплення з тисячами бійниць, з сталевими бліндажами, укріплення, в яких втілилась думка кращих інженерів Європи

(О. Гончар)

Відображення об'єктивної дійсності в поняттях, судженнях, висновках; процес мислення

Думка її уперто працювала в одному напрямку: вона пригадувала все, що чула в дитячих літах про відьом

(М. Коцюбинський)

;

Буду вчениць своїх до думок глибоких привчать, до людськостi, правди; буду їм книги гарнi читать

(А. Тесленко)

;

Було соромно і боляче. Згадка про батька живим докором в'їдалась в розрізнені течії думок

(М. Стельмах)

Те, чим заповнена свідомість

У мене одна думка: як би нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її Шевченко у пісні

(Панас Мирний)

;

Невеселі думки вирували в Митрофановій голові

(Микита Чернявський)

;

Перо ледве встигало за плином суперечливих думок, які, одначе, набували певної логіки

(О. Шугай)

тільки мн.

Система переконань, поглядів, уявлень

Повної ідентичності в думках і почуттях двох дорослих і під різними впливами вихованих людей, я пересвідчена, не може бути

(Леся Українка)

;

На .. Шостій вулиці – привітна книгаренька, де можна до пізньої ночі, не сходячи з місця, читати взяту з полиці книжку.., і, Боже ж мій! – зустрічі, люди, знайомства, обмін думками, вирування ідей

(О. Забужко)

Українська і польська народна пісня (лірична або епічна), часто журливого характеру

Раз у неділю після обіду вийшов

[дід]

у садок і каже мені: – Хочеш, Орисю, я тебе навчу пісень і думок?

(О. Стороженко)

;

Він почав коломийкою, далі перейшов на тужливу думку

(І. Франко)

;

Назва окремих розділів (частин) лірико-оповідального, музично-сценічного або інструментального твору

У першій частині твору – думці – створено образ народного музиканта-кобзаря

(з навч. літ.)

;

Назва деяких самостійних вокальних або інструментальних творів

Ватя одчинила піаніно, сіла й почала награвати українські думки Завадського

(І. Нечуй-Левицький)

(1)

Грома́дська (публі́чна) ду́мка (зах. опі́нія)

–

погляди широкої громадськості на що-небудь

Єсть ще багато людей, що мають .. за принцип речення: “Куди кобила, туди й лоша”.., і вони-то й складають “громадську опінію”, звісно, так, як їм кобила прикаже

(Леся Українка)

;

Навіть в найстрашніших казематах найбільш прославлених реакційних держав в'язні мали все-таки засоби оборони – апеляції, .. громадську опінію

(І. Багряний)

;

Зрозуміла

[Ольга],

що вона замало морально підготовлена для того, щоб стати на прю з так званою публічною опінією

(Ірина Вільде)

;

Якщо немає середовища, де б формувалася громадська думка, якщо люди не можуть обговорити громадські справи, громада стає відчужена від цих справ

(з публіц. літ.)

;

Ду́мати (гада́ти) ду́му (ду́мку, га́дку, думки́-га́доньки)

див.

ду́мати

;

(2)

Думки́ (ду́ми, спо́гади і т. ін.) поверта́ються / поверну́лися

чиї, кого і без дод.

–

хто-небудь знову починає думати, згадувати і т. ін. про когось, щось

Про що б не згадували Марія і Петро, .. їхні спогади найчастіше поверталися до перших днів війни

(С. Журахович)

;

Зник він

[Роман]

за снігами, а думки все поверталися до нього

(М. Стельмах)

;

Думки повернулись до розмови з паном

(М. Стельмах)

;

Заклопо́таний ду́мкою (думка́ми)

див.

заклопо́таний

;

Не збагну́ти (не охопи́ти) ду́мкою

див.

збагну́ти

;

Обмі́нюватися / обміня́тися думка́ми (сло́вом, слова́ми і т. ін.)

див.

обмі́нюватися

;

Перено́ситися (поверта́тися) / перенести́ся (поверну́тися) ду́мкою (думка́ми, у думка́х, спо́гадами і т. ін.)

див.

перено́ситися

;

Припуска́ти / припусти́ти ду́мку <Припуска́тися / припусти́тися ду́мки>

див.

припуска́ти

;

Пристава́ти / приста́ти до ду́мки (на ду́мку, рідше на сло́во і т. ін.)

див.

пристава́ти

;

(3)

Приче́плива (причі́плива) ду́мка (іде́я)

а)

думка (ідея), що невідступно переслідує кого-небудь

Щось важке притисло серце, пригасило радість. Насилу одірвав

[Сирота]

причіпливу думку

(Ю. Мушкетик)

;

б)

думка (ідея), на якій хто-небудь зосереджений

Людина з такою фанатичною вдачею та ще з причепливою ідеєю хоч кому завдасть клопоту

(Ю. Шовкопляс)

;

Склада́ється / скла́лася ду́мка (уя́ва) <Склада́ється / cкла́лося вра́ження>

див.

склада́тися

;

(4)

Спасе́нна ду́мка

–

вдала думка, добра порада і т. ін., що підказують вихід із скрути, приносять успіх, удачу в чому-небудь

– Я поцілую брата за цю спасенну думку

(І. Нечуй-Левицький)

;

І враз у моїй голові сяйнула спасенна думка

(Ю. Мушкетик)

◇

Ані́ (ні) га́дки (рідше га́дочки) [ані́ (ні) ду́мки]

див.

га́дка

;

Багаті́ти ду́мкою (думка́ми)

див.

багаті́ти

;

Бу́ти висо́кої ду́мки

див.

бу́ти

;

Бу́ти і́ншої ду́мки

див.

бу́ти

;

Верти́ться (кру́титься) на ду́мці (на умі́, на га́дці)

див.

верті́тися

;

Ви́кинути (ви́трусити) / викида́ти з голови́ (з па́м'яті, з ду́мки, рідко з ума́ і т. ін.)

див.

викида́ти

;

Випада́ти / ви́пасти з ду́мки (з голови́, з па́м'яті)

див.

випада́ти

;

Відрива́тися / відірва́тися ду́мкою

див.

відрива́тися

;

Впада́ти / впа́сти в го́лову (на ду́мку)

див.

впада́ти

;

Все переплу́талося (поплу́талося, переверну́лося і т. ін.) / плу́тається (переверта́ється) в голові́ (в думка́х)

див.

весь

;

Дохо́дити (прихо́дити) / дійти́ (прийти́) [до] ви́сновку (ду́мки)

див.

дохо́дити

;

(5)

Ду́мка верти́ться (кру́титься) в голові́

у кого і без дод.

–

хто-небудь постійно думає про когось, щось

Я дивився на хату, розглядав оселю, а в мене все вертілася в голові думка, через що пропала та земля, як Свікліцький з дідича став наймитом

(І. Нечуй-Левицький)

;

Петру .. хочеться щось спитати в Іона, але він не наважується. А думка крутиться в голові, не дає спокою

(М. Чабанівський)

;

(6)

Ду́мка (га́дка) запада́є (лі́зе, прихо́дить і т. ін.) / запа́ла (влі́зла, прийшла́ і т. ін.) [в го́лову (до голови́)]

чию, чиєї, кому, кого і без дод.

–

хто-небудь несподівано починає задумуватися, думати над чимсь

Не раз йому

[Федорові]

западала думка: втекти куди-небудь... світ за очі

(Панас Мирний)

;

Де ж гори? Я хочу побачити обіцяні гори! Та їх немає, скрізь рівно. Тоді мені приходить до голови думка, що я міг би сам поставити гори

(М. Коцюбинський)

;

Мимоволі приходила у голову думка: “Ну, як устане, та розвернеться!..”

(Г. Хоткевич)

;

Віталій.., припавши до ілюмінатора, напружено дослухався до неба, а в голову стукала .. думка: “Ми – ціль!.. Нас летять бомбити!”

(О. Гончар)

;

Одного дня попові прийшла гадка: полетіти з воронами аж під саме небо і подивитися, яке воно є

(з казки)

;

Очі Марусяка наливалися кров'ю. В перший раз прийшла йому до голови гадка, що дійсно: захотіла

[Маруся]

– пішла, .. захотіла – назад вернула си

[вернулася]

(Г. Хоткевич)

;

(7)

Ду́мка [гвіздко́м] стрими́ть (стирчи́ть, сиди́ть і т. ін.) у голові́ (рідко у голі́воньці)

чиїй, у кого і без дод.

–

хто-небудь постійно думає про щось

От тільки – ще серце б'ється та думка, що жива вона

[Пріська],

ще гвіздком стирчить у голові

(Панас Мирний)

;

В його малій голівоньці гвіздком стриміла думка: от хоч би що, а піти посипати!

(Панас Мирний)

;

Якщо щастя нема ні на землі, ані на небі, то треба ж все-таки якось знайти, де воно є... Думка ця гвіздком сиділа в голові філософа

(П. Тичина)

;

Вишневецький не збирався втікати, в голові стриміла одна думка: знімати з себе всю зброю чи тільки віддати голу шаблю

(Іван Ле)

;

(8)

Ду́мка (ду́ма, га́дка) ду́мку (ду́му, га́дку) пошиба́є (побива́є)

–

одне за одним обдумуються питання, які турбують кого-небудь

Як хвиля хвилю поганяла, Так думка думку пошибала

(І. Котляревський)

;

Сум великий обняв мою душу. Дума думу пошибає

(Ганна Барвінок)

;

Гарячої голови

[хлопця]

й роса не холодила, думка думку побивала, обертом у голові крутилися питання

(Дніпрова Чайка)

;

Поклав

[дід]

граблі коло себе, сів потім на межу, закурив люльку, та й гадка гадку пошибала

(В. Стефаник)

;

Ночами, походжаючи на мурах, все думав

[Сулима],

зітхав... Думка думку побивала, Павлюк з голови не йшов

(В. Чемерис)

;

(9)

Ду́мка (ду́ма) не вихо́дить з голови́

чиєї, у кого

–

хто-небудь постійно думає про когось, щось

Дума про Нимидору не виходила з його

[Миколиної]

голови

(І. Нечуй-Левицький)

;

Думка про неї вже не виходить з Матвієвої голови, хоча ціна її, мабуть, куслива

(У. Самчук)

;

Тепер у Лободи не виходила з голови одна-однісінька думка: як би умовити Лляну поїхати на луки

(Микита Чернявський)

;

(10)

Ду́мка майну́ла (сяйну́ла, бли́снула, пробі́гла і т. ін.) [в голові́]

чиїй, у кого, кого і без дод.

–

хто-небудь раптово подумав про щось, додумався до чогось

– Ой! Ще стеля завалиться та й мене вб'є! – блиснула в мене думка

(І. Нечуй-Левицький)

;

Думка про волів, про своє добро, ба й про життя власне блискавкою мигнула в голові кожного

(М. Коцюбинський)

;

І раптом пекельна думка пробігла в голові Марусяка

(Г. Хоткевич)

;

Майнула думка повернути просто степом до Карасу

(Іван Ле)

;

(11)

Ду́мка наверта́ється / наверну́лася <Думки́ наверта́ються / наверну́лися>

чиї, кого

–

хто-небудь починає думати про когось, про щось

Ні-ні, та й наверталася думка, що він необачно випустив з своїх рук перемогу

(В. Чемерис)

;

Килина, як побачила вчителя, то зразу ж її думки навернулись до нього

(Є. Гуцало)

;

(12)

Ду́мка не покида́є <Думки́ не покида́ють>

кого

–

хто-небудь постійно думає про щось

А чого ж нема їй спокою? Чого ці думки не покидають її, печуть?

(Б. Грінченко)

;

Гречкун зрештою погодився, що першопричину

[фашизму]

треба шукати в галузі соціальних стосунків, одначе й опісля його не покидала думка про гуманітарне убозтво фашистів

(Ю. Бедзик)

;

Сироватку весь час не покидала думка про Лавріна

(Ю. Мушкетик)

;

(13)

Ду́мка спа́ла / спада́є [на ро́зум] <Думки́ спа́ли / спада́ють [на ро́зум]>

кому

–

хто-небудь додумався до чогось

– Я і сам додумався, і з стариками радився, так нікому така думка не спала на розум

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Одній Марині спала думка на розум повернутися якнайшвидше додому

(з газ.)

;

Хто б міг подумати, що .. доведеться воювати не лише з армією, а з цілою Росією. Ні, такі думки не спадали Наполеонові

(П. Кочура)

;

(14)

Ду́мка стре́льнула (рідко стрі́лила) в голові́ (в го́лову, до голови́)

кому і без дод.

–

хто-небудь раптово додумався до чогось

Пану Суботі стрілила в голову шалена думка

(І. Франко)

;

І зненацька стрельнула в голові думка: “А чому б тобі, Стецьку, не втекти? Спить отаман, і нехай собі спить. А ти помаленьку, .. тихесенько в кущі”

(І. Цюпа)

;

Стрельнула йому до голови думка .. спорудити небачену в Новгороді палату

(П. Загребельний)

;

(15)

Думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють, гризу́ть) / взяли́ (обсі́ли, обняли́)

кого і без дод.

–

хто-небудь перебуває в стані тривожних роздумів, здогадів через неспокій та переживання

Взагалі всякі думки брали

[Марусю]..

Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі .. страшного ворога

(Г. Хоткевич)

;

Узяли її думки .. Тільки і чути її, як важко .. сплакне

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Вона

[Катря]

й сіла коло вербового кореня..; взяли .. гадки

(Марко Вовчок)

;

Не спала

[Гаїнка]

всю ніч, так обняли думки та той невпокій, теє поривання, щоб швидше, швидше йти до його

[нього],

побачити, одвідати!..

(Б. Грінченко)

;

Це знов обсіли мене дурні думки .. І що мені робити з ними, навіщо вони мені?..

(М. Коцюбинський)

;

(16)

Думки́ (гадки́, ду́ми і т. ін.) сную́ться в голові́

чиїй, у кого

–

хто-небудь напружено думає про щось (перев. тривожне або неприємне)

Тяжкі думки снувались у його

[Зіньковій]

хворій голові .. Що він лихого зробив людям?

(Б. Грінченко)

;

Він

[Тарас]

не проводив сестри до кошари, в його голові снувались інші гадки

(С. Ковалів)

;

Хима лежала на полу, розплющивши очі: і в її голові снувалися думи

(М. Коцюбинський)

;

Андрій Гордійович збирався зразу ж заснути .. Але, як на те, сон не брав його. Тривожні думки одна за одною снувалися в його голові

(М. Трублаїні)

;

(17)

Думки́ (ду́ми) ко́лесом (хо́дором) заходи́ли (закрути́лися, пішли́) [в голові́]

чиїй, у кого і без дод.

–

хто-небудь втратив ясність, чіткість, послідовність мислення

Думки колесом заходили, серце затріпалося.., та так засоромили, немов хто мене уперше на крадіжці піймав

(Панас Мирний)

;

Думи колесом закрутилися в голові Романовій, він почув, що ним починає тіпати пропасниця

(М. Коцюбинський)

;

Кров шумувала у нього в жилах, думки ходором ходили в голові

(із журн.)

;

(18)

Думки́ забіга́ють впере́д (напере́д) <Ду́мка забіга́є впере́д (напере́д)>

чиї, чия, кого

–

хто-небудь мріє про щось, випереджаючи події

Думки

[Йосипа]

забігали вперед

(Панас Мирний)

;

Наполохані думки забігають та й забігають наперед

(М. Стельмах)

;

(19)

Думки́ розрива́ють мо́зок (че́реп)

кому і без дод.

–

хто-небудь болісно страждає від тяжких роздумів

Я йду далі. Думки розривають череп мені й снуються все навколо одного й того ж

(Г. Колісник)

;

(20)

Думки́ стриба́ють (кружля́ють) / застриба́ли (закружля́ли) у голові́

чиїй, у кого і без дод.

–

хто-небудь не може зосереджено обдумувати що-небудь через втрату спокою в стані нервового напруження, збудження і т. ін

Орест тільки зовні здавався спокійним. Всередині у нього все кипіло, і блискавичні думки стрибали в голові

(Олесь Досвітній)

;

Думки закружляли в голові, шукаючи виходу. Бігли божевільні хвилини

(Д. Бузько)

;

(21)

Думки́ ([та] гадки́, думки́-гадки́, ду́ми, ду́ми-гадки́) обсіда́ють (гризу́ть) / обсі́ли го́лову

чию, кому і без дод.

–

хто-небудь напружено розмірковує над тим, що його дуже тривожить, непокоїть з приводу чогось

Сон не злітав йому

[сотнику]

на очі, і лише думи чорною хмарою обсідали йому голову, не даючи ні на хвилину спокою

(М. Старицький)

;

Текля не спала ніч, думки гризли голову

(К. Гордієнко)

;

– Чого пан сотник зажурився? – ударом руки прибив усі спомини підполковник. – Думки та гадки обсідають голову?

(М. Стельмах)

;

Сидів він

[дервіш]

.. в глибокій жалобі, .. думки обсіли стару його голову

(М. Коцюбинський)

;

Ще важчі думки обсіли Даринці голову

(І. Вирган)

;

Думи-гадки обсіли його голову

(С. Чорнобривець)

;

(22)

Жива́ ду́мка

–

нові ідеї, новизна, свіжість, оригінальність у чому-небудь

Рідко можна тепер бачити балетні вистави, а ті, що бувають, такі жахливі, без смаку й організації, без живої думки

(Ю. Яновський)

;

– Добре пишеш. Випис у тебе хороший, і думка жива

(Ю. Мушкетик)

;

Нема в статті жодної живої думки, жодного сміливого висновку чи судження, яке зв'язує теорію з сучасністю

(з наук. літ.)

;

Забіга́ти [ду́мкою] напере́д

див.

забіга́ти

;

(23)

За́дня ду́мка

–

прихований, потаємний, іноді підступний намір

– Вітю, а він, що, дуже тяжко поранений був? Віктора аж пересмикнуло. – От застряв у голові! – Це я так, без всякої задньої думки. Просто цікаво

(А. Головко)

;

– А чому ви про це запитали? – все ще насторожувався й підозрівав якусь задню думку Білозуб

(В. Собко)

;

Кузьма Власович .. не бачив біля себе нікого, хто брав би .. від нього будь-що просто, як належне, – без подиву і, тим більше, без задніх думок

(Н. Тихий)

;

Залиша́тися (рідко зостава́тися) / зали́ши́тися (рідко зоста́тися) при свої́й ду́мці

див.

залиша́тися

;

Зану́рюватися / зану́ритися в думки́ (ро́здуми)

див.

зану́рюватися

;

Збира́ти (зво́дити) / зібра́ти (звести́, позбира́ти і т. ін.) думки́ доку́пи <Збира́тися / зібра́тися з думка́ми>

див.

збира́ти

;

Збі́гло (набі́гло) на ду́мку

див.

збіга́ти

;

Збрести́ в го́лову (на ду́мку, ум)

див.

збрести́

;

Зверта́ти / зверну́ти розмо́ву (думки́) на і́ншу сте́жку (і́нші стежки́)

див.

зверта́ти

;

[І] в го́лову (в ду́мку, в ду́мці, в думка́х) [собі́] не кла́сти (не поклада́ти)

див.

кла́сти

;

[І] в го́лову (в ду́мку) не прихо́дить / не при́йде

див.

прихо́дити

;

І в (на) ду́мці не було́

див.

бу́ти

;

[І] га́дки (ду́мки, в га́дці, в (на) ду́мці і т. ін.) [собі́] не ма́ти

див.

ма́ти

;

І га́дки (ду́мки) нема́ (нема́є, не було́)

див.

нема́

;

І ду́мку лиши́ти (обли́шити)

див.

лиша́ти

;

Іти́ / прийти́ на ду́мку

див.

іти́

;

Ли́нути (вита́ти, леті́ти) / поли́нути (полеті́ти) ду́мкою (думка́ми, ду́мою, рідше в ду́мці, мрі́ями, се́рцем)

див.

ли́нути

;

Літа́ти (леті́ти, блука́ти) / полеті́ти (поблука́ти) думка́ми (гадка́ми, заст. ми́слю)

див.

літа́ти

;

Лови́ти / злови́ти (рідше упійма́ти, пійма́ти і т. ін.) себе́ на ду́мці

див.

лови́ти

;

Ма́ти ду́мку (га́дку, на ду́мці, рідше на га́дці і т. ін.)

див.

ма́ти

;

Ма́тися на ду́мці

див.

ма́тися

;

Наво́дити (наверта́ти, нашто́вхувати) / навести́ (наверну́ти, наштовхну́ти) на ду́мку

див.

наво́дити

;

(24)

На ду́мку

чию, кого

–

відповідно до чийогось погляду, переконання, міркування

Сьогодні мав цілу баталію з редактором .. На його думку, стаття написана нецензурно

(М. Коцюбинський)

;

На думку Федоренка, до ворожої застави лишилося яких-небудь півтораста кроків

(Я. Качура)

;

Він

[Кандзюба]

випалює слово, яке, на його думку, може зразу оглушити

(Ю. Яновський)

;

(25)

На ду́мці

а)

(у кого)

хто-небудь думає про когось, щось

В неї на думці тільки Тиміш чорнобривий, його виглядає рано й вечір

(Марко Вовчок)

;

Хима знала, чого він сумує, що в нього на думці

(М. Коцюбинський)

;

б)

(зі сл.

говорити

казати

і т. ін.)

подумки, думаючи, міркуючи

Поглядаючи на своє зібрання, казала

[відьма]

собі на думці: – Є усяке; не піду до людей позичати

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Не вихо́дити (не схо́дити, не йти) з голови́ (з ду́мки, з ума́)

див.

вихо́дити

;

Не йде на ду́мку (на ум)

див.

іти́

;

Не йти́ (не лі́зти) з голови́ (з ду́мки, з ума́)

див.

іти́

;

Не спуска́ти з ду́мки

див.

спуска́ти

;

Окида́ти / оки́нути ду́мкою

див.

окида́ти

;

Перебира́ти (перегорта́ти, перетру́шувати) / перебра́ти (перегорну́ти, перетруси́ти) у па́м'яті (в голові́, у ду́мці)

див.

перебира́ти

;

Перево́дити / перевести́ ду́мку (думки́)

див.

перево́дити

;

Переліта́ти (заліта́ти, перекида́тися) / перелеті́ти (залеті́ти, переки́нутися) ду́мкою (думка́ми, уя́вою, в ду́мці, в уя́ві, в думка́х і т. ін.)

див.

переліта́ти

;

Прикида́ти / прики́нути [собі́] в голові́ (в думка́х, ду́мкою і т. ін.)

див.

прикида́ти

;

Склада́ти / скла́сти ду́мку

див.

склада́ти

;

Снува́тися в голові́ (в думка́х)

див.

снува́тися

;

Спада́ти (наверта́тися, сплива́ти і т. ін.) / спа́сти (наверну́тися, спливти́, сплисти́ і т. ін.) на ду́мку (на па́м'ять, рідко в го́лову, на га́дку)

див.

спада́ти

;

Сяга́ти / сягну́ти ду́мкою (думка́ми, ду́мами)

див.

сяга́ти

;

(26)

Ті́льки й ду́мки (на ду́мці)

у кого, кому і без дод.

–

хто-небудь весь час, постійно думає про щось одне, що дуже турбує

Сказано, як молоде, то .. тільки й думки, як би погулять весело

(Марко Вовчок)

;

Спокійно живе

[графиня]

серед панських вигод, їй тільки й на думці пишнота

(Леся Українка)

;

Ті́шити себе́ (ті́шитися) наді́єю (ду́мкою)

див.

ті́шити

;

Трима́ти при собі́ думки́ (ду́мку)

див.

трима́ти