ДУ́МА

, и, ж.

Те саме, що ду́мка 1–4

Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині

(Т. Шевченко)

;

Дума про Нимидору не виходила в його

[нього]

з голови

(І. Нечуй-Левицький)

;

Нестір із дружиною перемовляється, повіря свої думи

(К. Гордієнко)

;

Затремтіло щось людське, м'яке В старім серці пророка, І понизила лет свій на мить Його дума висока

(І. Франко)

;

Авірон не бачив нічого й не чув. Він думав, і думи його були такі пригноблені.., що роздирали серце

(Г. Хоткевич)

;

Діоген поринув у думи. Він перебирав події історії, зважував і порівнював життя різних народів. І думи ці не давали йому спокою

(І. Сенченко)

літ.

Українська народна ліро-епічна пісня, що виконується сольним співом-декламацією в супроводі кобзи, бандури або ліри і має нерівномірну будову вірша

Сидить кобзар при дорозі І думу співає, З сліпих очей світлі сльози Рукавом втирає

(з думи)

;

Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України!

(Т. Шевченко)

;

Невдовзі після смерті Вишневецького-Байди на Запорожжі з'являється оспіваний у народній думі гетьман Самійло Кішка

(А. Кащенко)

;

В поривах вітру чути дзвін бандури .. Це – старовинна дума про братів, котрі тікали з города Азова

(Л. Костенко)

іст.

Представницький виборний законодавчий, дорадчий або адміністративний орган у Київській Русі й у царській Росії

Що діялось у глибині, там, де громадилась споруда міської думи, не було видно

(М. Олійник)

;

Згідно з Положенням 1870 р. на виборних засадах створювалися органи міського громадського управління – міські думи як розпорядчі органи і міські управи – як виконавчі

(з навч. літ.)

;

За порадою й підтримкою князь мусив звертатися до боярської думи – органу, що виник зі старших членів дружини, багато з яких були нащадками варязьких ватажків чи слов'янських племінних вождів

(з навч. літ.)

;

Земська дума

Ду́мати (гада́ти) ду́му (ду́мку, га́дку, думки́-га́доньки)

див.

ду́мати

;

Думки́ (ду́ми, спо́гади і т. ін.) поверта́ються / поверну́лися

див.

ду́мка

△

(1)

Держа́вна ду́ма

а)

(іст.)

представницький законодавчий орган в Росії, заснований на виборних засадах у результаті революційного руху 1905–1907 рр.

Після виборів до Державної думи зійшовся гурток свідомих українських діячів, які заснували Українську парламентську громаду

(з наук. літ.)

;

Вибори до Державної думи 1906 р. відбувалися серед розпачливої боротьби опозиційних і революційних партій із урядом, серед безупинних арештів та заборон

(з наук.-попул. літ.)

;

б)

нижня палата Федеральних Зборів Російської Федерації

Державна дума формується згідно із Конституцією Російської Федерації 1993 року

(з навч. літ.)

;

Комітет Державної думи Російської Федерації у справах СНД затвердив кандидатуру на посаду Надзвичайного і Повноважного Посла РФ в Україні

(з газ.)