СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДУКА́Т
, а, ч.
1
.
іст.
Срібна, а потім золота монета, що була поширена в ряді європейських країн
.
Нащо мені те багатство, Червінці, дукати? Вміє славнеє бурлацтво Без них панувати
(І. Манжура)
;
Віддавав гетьман свого похресника під опіку Красовського. Передав ще вузлик з дукатами на лікування
(А. Чайковський)
;
Пані Баличина дістала шкіряну торбинку, наповнила її золотими дукатами й міцно зав'язала ремінцем
(З. Тулуб)
.
2
.
заст.
Жіноча прикраса у вигляді монети
.
До старенької плахти та почепила
[Олена]
люстринову запаску, одягла .. шовкову юпку та на шию дукат на бархатці
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
На довгій дівочій шиї блищало намисто із срібних дукатів
(Д. Білий)
.