СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДУ́КА
, и, ч., заст.
Багата людина; багач, багатій
.
У дуки служила – болячку заробила
(прислів'я)
;
Грицько – багатир, дука; у його три пари волів, дві шкапи, ціла сотня овець
(Панас Мирний)
;
Не боявся він ані вельможних дук, ні преосвященних владик...
(Т. Осьмачка)
;
Скривдив якось дука Клим Удову Кирюшу, – Одхватив шматок городу І родючу грушу
(С. Воскрекасенко)
.