СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДУЕ́Т
, у, ч.
1
.
Музичний твір для двох голосів або інструментів із самостійними партіями для кожного
.
Він співав заодно з нею дуети прегарним баритоном...
(О. Кобилянська)
;
Перед відкриттям завіси чути дует з “Запорожця за Дунаєм”
(І. Микитенко)
;
// 
Виконання такого твору, звучання двох голосів або музичних інструментів
.
А потім Соня Сульдіна і Олег Безбородько представили дует для скрипки і фортепіано. “Пам'яті Чайковського”. Це була музика для роздумів і для мріянь
(з газ.)
.
2
.
Ансамбль із двох виконавців (співців, музикантів і т. ін.)
.
Оркестр стих, співала В'яльцева. Потім дует, потім знову оркестр
(А. Головко)
;
У Києві виступали 15 вокалістів – дует, тріо, квартет філармонії, солісти оперного театру
(з наук. літ.)
;
// 
Спільний виступ двох виконавців або спортсменів, а також учасники такого виступу
.
У фільмі показано гру блискучого акторського дуету
(з газ.)
;
На олімпіаді гідно виступив український дует із синхронних стрибків у воду з триметрового трампліна
(з газ.)
;
Танцювальний дует
.
3
.
у знач. присл. дуе́том.
У два голоси; на двох інструментах
.
Жоден веселий вечiр не мине, щоб вони не сiли отак удвох i не затягли дуетом...
(О. Гончар)
;
Під баян, змагаючись з луною, співають
[Уляна і Наталка]
дуетом, у два голоси, дівочі приспівки
(В. Логвиненко)
;
– Аякже! – озвалися дуетом Лимар-старший і Лимар-молодший. Та й інші батьки і діти дружно закивали
(Г. Усач)
.
4
.
перен.
Про двох осіб, які пов'язані між собою дружбою або завжди бувають разом
.
Вона натякнула, що йому слід було б поновити участь у екскурсіях, бо, мовляв, надто гарний дует виходить у Ангеліни з Юрком
(М. Дашкієв)
;
// 
у знач. присл. дуе́том.
Удвох
.
Ось так і виступають вони педагогічним дуетом, у якому Марисі все ж випадає вести першу скрипку, так велить їй діяльне й бурхливе “начало” її вдачі
(О. Гончар)
.