СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДУЕЛЯ́НТ
, а, ч.
Учасник дуелі (у 1 знач.)
.
Хлопці аж роти розкрили, спостерігаючи кожен рух дуелянтів
(І. Кириленко)
;
У касарню вони прибули вчасно і майже гуртом, тобто дуелянти та їхні секунданти, причому всі між собою майже дружньо розмовляли
(В. Кожелянко)
;
* У порівн.
На стіні – два портрети на повен зріст: Олександр І і Котляревський, мов дуелянти, один проти одного
(О. Полторацький)
;
// 
Той, хто має пристрасть до дуелей
.
– Звідки у вас оці звички старого дуелянта? – все ще гніваючись, сказав йому Скиба
(П. Загребельний)
.