СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДУ́ДЛИТИ
, лю, лиш, недок., що, вульг.
Пити що-небудь із жадібністю та у великій кількості
.
Вся компанія кинулась дудлити пиво й розвеселилась
(І. Нечуй-Левицький)
;
Тварина з охотою бреде в воду, стає, дудлить воду й обмахується від мух мокрим хвостом...
(Остап Вишня)
;
Пан справник розвалився саме за скринею і завзято періщив гарячу бульбу, политу шкварками, та дудлив раз у раз зі здоровенного горшка квасне молоко
(І. Керницький)
;
Вже чого-чого, а молока по самі очі вистачає
[Марті].
І сама п'є, з відра прямо дудлить, і додому несе
(І. Рябокляч)
.