СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДУГА́
, и́, ж. (мн. ду́ги, дуг).
1
.
Округла крива лінія
.
Поблискуючи на сонці полірованим металом, диск летів у поле, описуючи в повітрі широку дугу
(В. Собко)
;
// 
Те, що має форму округлої кривої лінії
.
На широкому лобі лягли тонкі дуги чорних брів
(С. Чорнобривець)
;
Переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу
(О. Довженко)
;
Він піднявся на другий поверх, зайшов до номера і ліг у широке ліжко з трубчастими мідними дугами
(М. Руденко)
;
// 
у знач. присл. дуго́ю і ду́гами.
У вигляді, у формі дуги
.
Перед ними босий старець .. Латана торбина; Під торбиною дугою Гнеться в діда спина
(П. Куліш)
;
Над очима чорні бровенята дугами послалися
(Панас Мирний)
;
Міст над рікою прогнувся дугою
(П. Дорошко)
;
// 
Територія, місцевість, межі якої мають форму вигнутої лінії
.
Польсько-український сегмент Карпатської гірської дуги охоплює територію від р. Ольза (м. Цєшин) на заході до р. Сучава на південному сході
(з наук. літ.)
.
2
.
мат.
Частина кривої, розміщена між двома будь-якими її точками
.
Онтологію предметної галузі візуалізовано у вигляді орієнтованих графів із дугами, вершини яких відповідають термінам предметної галузі, а дуги – відношенням між ними
(з наук. літ.)
;
Автомобіль рухається на повороті дороги, який становить половину дуги кола радіусом 20 м
(з навч. літ.)
;
Якщо її
[шхуну]
захопили вчора надвечір, то за цей час вона одійшла принаймні миль на п'ятдесят від берега в секторі стоградусної дуги
(М. Трублаїні)
.
3
.
Частина кінської упряжі із зігнутого тонкого стовбура дерева, яка служить для прикріплення голобель до хомута
.
Ви тільки за дугу, а він вже й на возі
(прислів'я)
;
Візок шалено стрибає лісовою дорогою, і дзвоник захлинається під дугою
(О. Донченко)
;
Смикнув
[Матюха]
за віжки – аж вороний храпнув і об дугу головою вдарився
(А. Головко)
;
Філон помітив, що від дуги одв'язався повід, тягнеться в пилюці, намотав на люшню мотузяні .. віжки, побіг, прив'язав повід до стертого залізного кільця на дузі. Вйокнув на кобилу
(Ю. Мушкетик)
;
* У порівн.
[
Жінка Юсуфа
:]
Ой, дід, дідуган, ізогнувся, як дуга, а ми, молоденькі, гуляти раденькі!
(І. Нечуй-Левицький)
.
4
.
розм.
Приймач струму на трамвайних вагонах
.
Над трамвайними дугами займались і погасали синьо-зелені спалахи
(Л. Дмитерко)
.
Метну́ти брова́ми (ду́гами брів, брово́ю)
(1)
 
Надбрі́вні ду́ги
випуклості у формі дуги у нижній частині лоба над очима
.
Він .. проникливо зиркнув маленькими очицями з-під крутих надбрівних дуг
(Ю. Збанацький)
;
Чогось я раніш не помічав, що в нього
[капітана]
закороткий, туго обрізаний ніс, не бачив оцих важких, круто навислих надбрівних дуг
(О. Тихий)
.
(2)
 
Електри́чна (во́льтова) дуга́,
фіз.
один із видів електричного розряду між близько розміщеними електродами
.
У 1882 р. російський інженер М. М. Бенардос винайшов спосіб зварювання металів за допомогою електричної дуги
(з навч. літ.)
;
Електрична дуга виникає між кінцем електродного дроту і деталлю, що зварюється під шаром гранульованого флюсу
(з навч. літ.)
;
Кирпате хлоп'я з палаючим од вічної ніяковості кругленьким обличчям демонструвало товаришам вольтову дугу так сміло й упевнено, наче само її винайшло
(О. Гончар)
;
(3)
 
Рефлекто́рна дуга́,
мед.
шлях, яким іде нервовий імпульс
.
Будь-яка реакція-відповідь на подразнення нервової системи називається рефлексом і здійснюється певними нейронними шляхами, які становлять рефлекторну дугу
(з наук.-попул. літ.)
.
В три поги́белі (в три дуги́, в дугу́ і т. ін.),
Гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі)
Гну́тися (згина́тися) / зігну́тися в дугу́ (в три поги́белі)
(4)
 
Як дуга́ (свиня́чий хвіст),
зі сл.
прямий
,
рівний
,
ірон.
уживається для повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (прямий, рівний)
.
Прямий як дуга
(Номис)
;
Прямий як свинячий хвіст
(Номис)
.