СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДУ́Б'Я
, я, с.
Збірн. до дуб 1
.
Як узяв той ведмідь дуб'я трощити; такі дуби вергає, що по півтора обіймища!
(з казки)
;
Страшенне дуб'я гордо повиганяло свої голови вгору, широко розпросторило гілки на всі боки
(Панас Мирний)
;
За Ташанню діброви стоять у весняних розливах, а від чорного дуб'я і тінь у воді чорна
(Григорій Тютюнник)
;
* У порівн.
Найсміліший відділ монгольського війська зібрався довкола нього – хлопи як дуб'я, як степові тигри, з яких шкури мали понапинані на собі
(І. Франко)
.