СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДУБО́ЧОК
, чка, ч.
Зменш.-пестл. до дубо́к 1
.
Повішу я колисочку на дубочку, Люлі, люлі, засни, поспи, мій синочку
(з народної пісні)
;
Схопилися
[пташечки],
білесенькі, І в ліс полетіли, І вкупочці на дубочку Ночувати сіли
(Т. Шевченко)
;
Ой багато в нас дубів навколо! Молоді дубочки біля школи
(І. Муратов)
;
За сосниною м'які трав'яні стежки привели між ялин, дубочків, сосонок у молодий ліс
(М. Малиновська)
;
* У порівн.
Поет Васюта... Регент Коломийченко... Вітер – мрійник-філософ, це незрівнянний гуморист .. Скільки сили, скільки гордих надій горіло в їх очах! Усі були живучі, як молоді дубочки зелені!
(С. Васильченко)
.