СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДУБОВИ́К
, а́, ч.
1
.
Їстівний гриб із коричневою або жовтою шапкою, що росте перев. у дубових лісах
.
Дубовик зовні схожий на білий гриб, але нижній губчастий бік його шапки – жовто-червоний або жовтогарячий
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
іст.
Власник або стерновий човна-дуба
.
Добрий могорич і щире слово Балана піддобрили дубовиків, і вони перевезли подорожніх на другий бік річки
(А. Кащенко)
;
Показали Маркові її батька, кремезного літнього дубовика
(Н. Рибак)
.