СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДУБНИ́К
, ч., розм.
1
.
род.
у́.
Те саме, що дубня́к.
У дубнику поміж папороттю то тут, то там видно біленькі голівки конвалій
(із журн.)
.
2
.
род.
а́.
Велика дубова діжа для дублення шкур
.
В глибині просторого двору .. стояли величезні діжі – певне, дубники, – відер, мабуть, на двісті кожна
(Л. Юхвід)
.