СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДУБЛІКА́Т
, а, ч.
1
.
Другий примірник документа, що має однакову з оригіналом юридичну силу
.
Сіла Катерина Петрівна за стіл за свій, глянула на накладні та дублікати
(Остап Вишня)
;
– Тримай свій останній доказ. – Лариса простягла йому специфікацію телефонних розмов, – якщо треба буде ще один примірник для кримінальної справи, ми з Дмитром отримаємо дублікат
(Є. Кононенко)
;
Якщо документ загублено, видається його другий примірник – дублікат
(з навч. літ.)
.
2
.
Те саме, що дубле́т 1
.
Видобув
[Владко]
з кишені пальта в'язку ключів, між якими були також дублікати ключів від усіх кімнат
(І. Франко)
.