СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДУБЛЕ́Р
, а, ч.
1
.
Той, хто паралельно з ким-небудь виконує подібну або однакову роботу
.
Автобус зупинився. Дівчина вийшла з нього на бетонні плити, поруч з нею молода супутниця – дублер. Важко ступаючи в незграбному костюмі космонавта, Віола підійшла до групи людей, які ждали її
(О. Бердник)
;
Перш ніж на плечах юнака засяють золоті погони, він повинен десяток тисяч миль пройти по морях і океанах у плаваннях – матросом, старшиною, дублером офіцера
(з газ.)
.
2
.
Актор, який заміняє основного виконавця ролі в спектаклі, фільмі
.
В кабінет ввірвався просолений морськими вітрами дублер легендарного Довбуша. Розуміючи, що всім його планам хана, Мирон гукнув .. – Ви – головний герой фільму!
(Г. Тарасюк)
;
Як правило, на кожний спектакль призначаються співаки-дублери, які можуть замінити провідних вокалістів у разі, якщо ті несподівано занедужають
(з газ.)
.
3
.
Актор, який відтворює текст при перекладі звукового фільму з одної мови на іншу
.
Розрізняють, зокрема, такі види дубляжу: кожного персонажа озвучує один дублер; усі чоловічі ролі озвучує один і той самий чоловік-дублер, жіночі – жінка-дублерка
(з наук.-попул. літ.)
.