ДУ́БЛЕНИЙ
, а, е.
1
. Дієпр. пас. до дуби́ти.
Для дослідів використовували контрольні зразки шкіри, дублені стабілізованим цирконієвим дубителем
(з наук. літ.)
;Де не взялися вершники. Притримали гарячих коней, загарцювали поряд. Вусаті, грізні, всіма вітрами дублені запорожці
(Василь Шевчук)
;Акула був схожий на кіношного плейбоя: волосся у нього теж було вигоріле, шкіра – дублена водою і сонцем, мускули так і перли з футболки невизначеного кольору
(І. Роздобудько)
.2
. прикм.
Який піддавався дубленню
. Пригадай, як гримів у поході барабан наших дублених шкур
(Л. Первомайський)
;//
Зробл. із шкур, що піддавалися дубленню
.Вискакує з кабіни чоловік у дубленому кожусі
(А. Шиян)
;Селім оглянув чоботи й шинелі офіцерів, навіть устав і помацав їх – чи міцні, його зацікавив і новий дублений кожушок Стефана
(Б. Левін)
.3
. прикм., перен., розм.
Обвітрений, огрубілий (про шкіру обличчя, рук і т. ін.)
. З'єднав
[Лесь]
свою долоню з Мар'яновою, і на них строкарі .. почали класти свої дублені, репані і морщені руки...(М. Стельмах)
.