СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДУБИ́ЩЕ
, а, ч.
Збільш. до дуб 1, 4
.
Є, кажуть, там, за лісовим узвишшям, старий-престарий дубище. Під ним росте корінь стародуба
(Д. Міщенко)
;
Цар побачив, що тут і там за кущами та кремезними дубищами похмуро, перелякано або глузливо зблискують сотні очей
(І. Білик)
;
– То ти хочеш нас позабивати! .. Дубище западенний, щоб тебе лихе повітря забрало!..
(У. Самчук)
;
* У порівн.
Дідуган став тут, мов дубище над кручею
(П. Козланюк)
.