СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДУБИ́ТЕЛЬ
, я, ч.
Речовина, що використовується для дублення шкур або іншої сировини
.
Продовжується робота із розроблення способу поліпшення якості дубителів із хромовмісних відходів шкіряного виробництва
(з наук. літ.)
;
Деревина евкаліпта ціниться як будівельний матеріал, кору використовують як дубитель
(з наук.-попул. літ.)
;
Сполуки хрому застосовують як дубитель
(з навч. літ.)
.