СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДУБИ́НА
, и, ж.
1
.
Дубовий ліс, гай; дубова памолодь; дубняк
.
Обійшов
[Гриць]
чимало пущ І знайшов-таки в дубині Темний папороті кущ
(Я. Щоголів)
;
Над самим озером цілий великий ліс старої дубини
(М. Івченко)
;
Кругло оброслий дубиною, горб зеленів в долині
(І. Вирган)
;
В місті та полі сніг уже де-не-де попротавав, а в дубині ще лежав ціло
(І. Білик)
.
2
.
збірн.
Будівельні матеріали з деревини дуба
.
Поставлю .. сіни з сухої дубини, – Ой, буду я в тебе кожної години
(з народної пісні)
;
Ближче до вулиці .. чорніла невеличка комора з дубини, котра .. поросла дрібненьким мохом
(І. Нечуй-Левицький)
;
Григоркова хата була з дубини
(П. Козланюк)
.
3
.
Окреме дерево дуба
.
Тесля сидить на бережку, Курить махорку, думу гадає: Як він звалить дубину важку Десь на Одері, а чи на Дунаю
(А. Малишко)
;
Валили вони з братом Зіновієм у лісі дубину на сохи для клуні, й дуб вломився, вдарив Трохима по спині
(Ю. Мушкетик)
;
* У порівн.
Еней стояв так, мов дубина, Котилась з рота тілько слина
(І. Котляревський)
.
4
.
Те саме, що дуб 4
.
– Але невже-таки ця дубина й досі не знає, що ми не крадемо, а беремо? А на одержання раз у раз даємо посвідки?
(В. Винниченко)
.