СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДУБИ́ЛЬНИК
, а, ч.
Той, хто займається дубленням; чинбар
.
Хюсам .. підійшов до другого. – Я дубильник із Андріанополя. Устарагін зажадав за мою майстерню бакшиш
(Р. Іваничук)
;
На вулиці Мюльграбен стоять старі будинки дубильників, що належать до XVIII ст.
(О. Шугай)
.