ДУБ
, а, ч.
1
. Багаторічне листяне дерево родини букових із міцною деревиною та плодами – жолудями
. Товсті граби, берести, дуби, клени стояли, ніби густо наставлені стовпи, з зеленою покрівлею зверху
(І. Нечуй-Левицький)
;Дуб стояв, не скинувши ще сухого торішнього листу
(Ю. Смолич)
;Глухо шуміли віковічні дуби на кручі дністровській, і юнак чув сумовитість та тугу в тому бентежному гомоні
(О. Бердник)
; * У порівн.
Паллант .. стоїть, як твердий дуб
(І. Котляревський)
;//
Деревина цього дерева
.Сосна в Київській Русі відома як основний будівельний матеріал для меблів. Іноді використовували і дуб
(з наук.-попул. літ.)
.2
. іст.
Великий човен, видовбаний із суцільного дерева (перев. дуба) або зробл. із дощок
. Наш дуб помчало за водою
(О. Стороженко)
.3
. розм.
Речовина, що використовується для вичинки шкіри
. Швець дубом шкури пересипа
(Номис)
.4
. зневажл.
Про тупу людину; дурень
. Двоє дубів у штанях теревенять на тему, потрібно чи не потрібно письменникові мати дітей
(І. Жиленко)
.Става́ти / ста́ти ду́ба (ду́бом)
див.
става́ти
;(1)
Чо́рний дуб
– морений дуб, що відзначається високою питомою вагою, міцністю і гарним чорним кольором
.Я увійшов у великий темнуватий покій .. Двері з чорного дуба, весь плафон з дуба й горіха, горорізьба над вікнами, гобелени на стінах і старовинні портрети польських королів
(Л. Старицька-Черняхівська)
;Князь стоїть біля важкого, різьбленого з чорного дуба стільця на помості
(С. Скляренко)
;Отець Данило мовчав, ухопившись обома руками за край заборола... чорнi його пальцi вгризалися нiгтями у чорний дуб
(Р. Федорів)
;Чорного кольору набуває деревина деяких дерев після довгого перебування у воді (чорний дуб)
(із журн.)
.△
(2)
Ба́рхатний дуб,
бот.
– амурське коркове дерево
.Я милувався вашими посадками амурського бархатного дуба
(О. Донченко)
;(3)
Ко́рко́вий (про́бковий) дуб
– вічнозелене дерево, з кори якого роблять корки (у 2 знач.)
.Цілий гай з коркового дуба... Просто собі оддери шматочок кори й затикай
(Остап Вишня)
;Старий ільм, розколовшись, упав на верхів'я лип і пробкових дубів
(О. Довженко)
.◇
[Аж] воло́сся (во́лос, чуб) підніма́ється (підійма́ється, встає́, стає́, лі́зе і т. ін.) / підні́меться (вста́не, ста́не, полі́зе і т. ін.) [вго́ру (догори́, ди́бом, ду́бом, сторч і т. ін.)]
див.
воло́сся
;Да́ти (врі́зати) ду́ба
див.
дава́ти
;(4)
Дуб ду́бом
:а)
дуже сильний, міцний (про людину)
.Робота в його руках горить. Ступить – земля гнеться. Ударить кулаком – довбні не треба. Дуб дубом мужик
(У. Самчук)
;б)
надзвичайно тупий, дурний
.Він страшенно усе таке начальствене любив, щоб коло вищеньких, хоч сам – дуб дубом, і – ухопився
(В. Дрозд)
;Не з ду́ба впа́сти
див.
упа́сти
1
;Плести́ (пра́вити) сухо́го (сма́леного) ду́ба
див.
плести́
;Як ду́рень (дурни́й) з ду́ба (з пе́чі)
див.
ду́рень
.