СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДРЯПУ́ЧИЙ
, а, е, розм.
1
.
Який дряпається або любить дряпатися
.
Будка повів нас крізь кущі, крізь дряпучі будяки і жалючу кропиву у яр
(В. Нестайко)
;
Дряпуче кошеня
.
2
.
перен.
Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий
.
Ти його тільки займи – він такий дряпучий, що зараз і битися буде
(Сл. Гр.)
.