СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДРЯ́ПИНА
, и, ж.
Неглибока у вигляді смужки ранка на тілі, заподіяна чим-небудь тонким і гострим
.
На щоці в нього засохла кров від помітної дряпини
(А. Шиян)
;
За наявності видимих порушень цілості шкіри (дряпини, садна, порізи) необхідно ці місця знезаразити
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
Пошкодження на предметі, зроблене чим-небудь гострим
.
Це – старий моторний човен військового призначення .. Погнуті борти, дряпини від куль і порвана сталь зруйнованої башти
(Ю. Яновський)
.