СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДРЯ́ПАТИСЯ
, аюся, аєшся, недок.
1
.
Мати звичку, любити дряпати (див. дря́пати
1
1)
.
Вона в нього догадлива, ревнива і дряпається, мов кицька
(М. Стельмах)
;
// 
Те саме, що дря́пати
1
1
.
Маринка пручалася, дряпалася, рвалася до матері у кухню
(Панас Мирний)
;
Хоч як дряпалася, хоч як кусалася вона, Горпині скрутили
[татари]
руки за спину й кинули до зв'язаних дівчат
(З. Тулуб)
;
// 
Піддаватися нанесенню подряпин
.
Механічні властивості органічного скла досить невисокі, воно легко дряпається
(з навч. літ.)
.
2
.
Дряпати один одного
.
Вони
[Раду і Маріуца]
налітали одно на одного, бились грудьми, .. кусались і дряпались, як коти
(М. Коцюбинський)
;
Ми .. вчепились один в одного, як звірята, качалися по піску, бились, дряпались
(С. Васильченко)
.
3
.
Шкрябати по чому-небудь, дертися кігтями, намагаючись проникнути кудись
.
Скочила
[кішка]
вгору до вікна і дряпається: “Мняв... мняв... мняв...”
(А. Калин)
;
Часом він
[барс]
випускав довжелезні білі кігті і починав дряпатись, намагаючись розламати клітку
(М. Трублаїні)
.
4
.
розм.
З труднощами пробиратися вперед і вгору, зачіплюючись за що-небудь
.
Всі троє мовчки спускались униз, а далі звернули вбік од села і йшли так версти зо дві, то спускаючись, то дряпаючись по горбах
(М. Коцюбинський)
;
Руками й ногами дряпалися
[вояки],
підпирались рушницями, падали, піднімались і знову лізли
(Мирослав Ірчан)
;
// 
Лізти куди-небудь
.
Ради цього дива не варт і по драбині дряпаться
(І. Нечуй-Левицький)
;
Макс Габер дряпався вже на стовп, добирався до дроту
(Д. Бедзик)
;
* Образно.
Барвисті килими звисали через бильця балконів, угору дряпався зелений виноград
(С. Журахович)
.