СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДРЯ́ПАТИ
2
ДРА́ПАТИ
, ДРЯ́ПАТИ, аю, аєш, недок., ДРАПНУ́ТИ, ДРЯПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.
1
.
Швидко тікати, бігти куди-небудь
.
– Щастя твоє, що я пізно помітив, як ти драпав, мов заєць
(Ю. Збанацький)
;
Нашмарували крейдою обличчя, ще й розвернули кашкети козирками назад, щоб зручніше драпати лісом
(А. Дімаров)
;
– Велів
[Вольф]
мені, як дурному, бігти під ліс, дряпатися чорт знає куди, а сам, певно, забрав гроші та й драпнув у інший бік
(І. Франко)
.
2
.
зневажл.
Швидко відступати, залишати яку-небудь територію
.
В другій половині дня пронеслася чутка, що праворуч під натиском ворога румуни драпають, оголяючи фланг
(О. Гончар)
;
Тільки горланили
[фашисти]
про тисячолітнє панування на сході, а вже через два роки драпали з України
(І. Цюпа)
.