СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДРЮ́ЧЧЯ
, я, с.
Збірн. до дрюк.
Здригнулися комишники, побачивши побитих товаришів, і кинулися навтьоки, підставляючи спини під чумацьке дрюччя
(М. Коцюбинський)
;
З дзенькотом-брязкотом посипались вікна, дрюччям висаджено двері
(О. Гончар)
;
Попереду шанців у степу накопали
[козаки]..,
набили трохи дубового паліччя – скільки вистачило дрюччя, що прихопили з собою
(Ю. Мушкетик)
.