СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДРЮЧИ́НА
, и, ж., розм.
Те саме, що дрюк.
Вхопив медвідь дрючину, розломив її і зі страшним риком кинувся на свого ворога
(І. Франко)
;
Вони шаблями вирубали дві грубі дрючини, наготували паліччя на поперечини, дістали мотузки, які завжди мали в сідельних саквах, і зладнали ноші
(В. Шкляр)
.