ДРУКО́ВАНИЙ
, а, е.
1
. Дієпр. пас. до друкува́ти.
Ми маємо на меті видати літературний збірник.., в якому хотілось би помістити нові, ніде ще не друковані твори
(М. Коцюбинський)
;Я приніс із собою до гуртожитку торбу з білизною, книжки, друковані для сліпих
(Ю. Яновський)
;Папір, на якому була друкована газетка, був найгіршого ґатунку
(Ірина Вільде)
;//
у знач. ім. друко́ване,
ного,
с., розм.Те, що відтворене друкарським способом
.Прохав би дуже висилати мені коректу, обгорнувши її зо всіх боків гарненько папером, щоб наша поштова цензура, надірвавши конверт, не доглянула в ній друкованого
(М. Коцюбинський)
;//
друко́вано, безос. пред.
Словник лаврського друкаря Памви Беринди (1627) – один з перших великих і значних словників, писаних українською мовою; він мав великий вплив, і його друковано майже по всіх слов'янських землях
(І. Огієнко)
.2
. прикм.
Який має форму і вигляд відображеного друкарським способом
. До самого ранку просидів Семен Яремченко біля лампи, друкованими літерами розмножуючи текст першої підпільної листівки
(Д. Бедзик)
.3
. прикм., розм., ірон.
Учений, розумний
. Такі, бачте, люди: Все письменні, друковані, Сонце навіть гудять
(Т. Шевченко)
;От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує! Не один би письменний та друкований позавидував би!
(М. Коцюбинський)
.