СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДРУКА́Р
, я́, ч.
Фахівець друкарської справи, поліграфічного виробництва
.
Михайло Сльозка – український друкар і літературний діяч, який керував Львівською братською друкарнею, згодом мав власну друкарню, в якій видав понад 50 книжок
(з публіц. літ.)
;
Памво Беринда був не тільки вченим-лексикографом, але й архітектором, друкарем, редактором, перекладачем, талановитим поетом
(з наук. літ.)
;
// 
Той, хто працює в друкарні
.
Писатиму
[переклади]
на перестанках, а то для друкарів отаке тремтяче писання, певне, не дуже приємне
(Леся Українка)
;
// 
Той, хто працює в друкарському цеху
.
Йому було і жаль Панька, і прикро з того, що розпочате з розмахом таке потрібне, корисне громадське діло, як друкування, полишене на друкаря
(Василь Шевчук)
;
Іван жив своїми турботами, я – своїми. Він і далі працював у цеху друкарем, я – в редакції
(О. Шугай)
.