ДРУЗЯ́КА
, и, ч., розм.
1
. Те саме, що друг 1
. Приємно знати, що .. ось тут близько тебе є щирий друзяка
(І. Франко)
;І двірники, й буфетчики
[буфетники],
і швачки, і солдати, – вже й не кажу про покриток, селян, тих кріпаків нещасних, – це найперші друзяки у Тараса(П. Тичина)
;– Не журися, друзяко, – долинув до нього голос курінного отамана Бородатого
(О. Довженко)
;Мій батько навів повну хату своїх друзяк, ми засіли перед телевізором, .. майже певні, що Київ переможе
(Ю. Андрухович)
.2
. рідко.
Лагідна, добра, слухняна, зговірлива людина
. Наум Дрот був парень
[хлопець]
на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка(Г. Квітка-Основ'яненко)
;І дарма, що такий ти приємний, Що друзяка ти з діла і з мови
(І. Франко)
.