СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДРУ́ЗКИ
, зок, мн., розм.
Невеликі частини, шматки чого-небудь
.
Стіл жалібно похилився додолу, держачись тільки на одній нозі, а все, що було на йому
[ньому]
– папери, каламар, рямці, бюст – усе в друзках лежало долі
(Б. Грінченко)
;
Вагонне скло розтрощено, під ногами скрегочуть скляні .. друзки
(О. Гончар)
.
(1)
 
На (в) дру́зки (на (в) дрі́зки),
зі сл.
розбитися
,
розлетітися
і т. ін.
повністю, дощенту
.
Проснувся
[Іван] –
палка летить назад... Він підставив мізинний палець – вона у друзки розсипалась
(з казки)
;
Є ще хід з притвору, і там лише висячий замок... Добрячий удар ломом, і він розлетиться в друзки
(М. Старицький)
;
Я .. з розгону наскочив на стілець і разом з ним гримнувся на підлогу, а ваза в моїй руці розлетілася на дрізки
(М. Трублаїні)
;
Мала
[Інна]
перед собою поверженого ворога і вже остаточно розбиту на друзки ту останню краплю надії, яка .. все ще бриніла на споді душі
(В. Дрозд)
.