СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДРУЖО́К
, жка́, ч., розм.
1
.
Пестл. до друг 1
.
Ой, через гору та в лісок, .. Ой, пущу стиха голосок, Ой, чи не чує мій дружок?
(з народної пісні)
;
Ґавеня, наш маленький пернатий дружок, і те радісненько свого дзьоба розкривало
(О. Ковінька)
.
2
.
Те саме, що друг 1
.
Були б пиріжки – будуть і дружки
(прислів'я)
;
Вона пам'ятає, коли Василіу разом з своїм дружком Аурелом, високим, худим хлопчиком, пас громадську череду
(М. Чабанівський)
;
[
Геннадій
:]
Дружок один, з Кавказу, такого винця привіз, що куди там! Нектар! Просто нектар!
(З. Мороз)
;
// 
зневажл.
Стерв'ятник кинувся тікати на одному моторі. Два його фашистських дружки припустили попереду, не думаючи про рятування колеги
(Ю. Яновський)
.