СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
ДРУ́ЖНО
.
Присл. до дру́жний.
Сiм'я в них велика, але живуть дружно i якось нiби легко, вiд молодостi й до сивини ведуть життя, як пiсню, в два голоси – злагоджено, рiвно
(О. Гончар)
;
Дружно курились димарі хат, рипіли журавлі біля криниць, ревла худоба по дворах
(А. Головко)
;
Кущі квітли, поля дружно зеленіли
(Ю. Яновський)
;
Козаки дружно налягали на весла, і чайка продовжувала свій політ по хвилях
(С. Тельнюк)
.