ДРУ́ЖНІЙ
, я, є.
Прикм. до друг 1
. Цар якийсь-то свині пас Та дружню жінку взяв до себе, А друга вбив
(Т. Шевченко)
;Незабаром Макитра куйовдив чуб на дружній голові
(С. Васильченко)
;Ми у тісному, дружнім крузі Згадали молодість свою
(М. Нагнибіда)
;//
Який ґрунтується на дружбі, взаємній прихильності, довір'ї, доброзичливості
.Всюди ради та намови його змагали до одного: до скріплення дружніх, товариських і братерських зв'язків між людьми
(І. Франко)
;Єгипетський фараон зрадів: між ним та перським царем поступово налагоджувалися дружні взаємини
(І. Білик)
;//
Який виражає прихильність, довір'я, дружелюбність
.[
Орест
:]
Сьогодні оце ввечері, здавалося мені, ви повернулись до давнього дружнього тону, а тепер знов...(Леся Українка)
;Певним напруженням волі повернула
[Галина Горленко]
голову трохи набік і зустріла погляд – такий теплий і дружній погляд(Є. Кротевич)
;Юра .. несе перед собою правицю, простягнуту для дружнього потиску
(Ю. Смолич)
.