ДРУ́ЖНИЙ
, а, е.
1
. Пов'язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір'ям, відданістю, згодою
. Чутко спить моя дружна чота#. Завтра знову навчання, похід
(І. Вирган)
;Перед ним
[Романом]
проходять лісові закути, .. дружна сім'я Морозенків, земля усіх лісовиків(М. Стельмах)
;Образ брата Петра та дружна компанія його друзів льотчиків, з якими він заїздив, спливають на думку Тоні
(О. Гончар)
.2
. Який проходить одночасно, спільно, погоджено, злагоджено
. Одного морозного ранку околиці Гродна стряслись од дружної стрілянини
(Олесь Досвітній)
;Швидко ширилася щетиниста смуга стерні, підростали копиці .. У дружній роботі людей, у переможному стукоті машин розливалася Мотрина радість
(С. Добровольський)
;Чуйне вухо однаково могло розібрати навіть крізь подвійні рами та товсті мури негучний, але дружний спів
(Ю. Смолич)
;//
Який виникає, з'являється, здійснюється і т. ін. бурхливо, швидко
.Весна прийшла у Донбас рання, буйна, дружна
(В. Собко)
;Щоб одержати дружні сходи озимої вики, її сіють у вологий шар ґрунту
(з наук. літ.)
.