СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДРУ́ЖКА
, и, ж.
1
.
Дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді
.
Лящить-голосить тонкий та дзвінкий голос першої дружки у хаті молодої.., розпочинаючи дівич-вечір; її подруги на кінці підхоплюють і мчать-підносять високо вгору
(Панас Мирний)
;
Лукина з дружками пішла по селі просить на весілля
(І. Нечуй-Левицький)
;
Тим часом дівчата, які були вже признані дружками, затягли “Ой у полі та овес рясний”
(Ю. Смолич)
.
2
.
діал.
Те саме, що дру́жба
2
.
Обіч наречених ішли дружки: біля Дениса – Андрій Семенець і Борис Ганущак, біля Ліди – Вірця Неїжко та Галина Краснощок, а за ними родичі та запізнілі гості
(Л. Дмитерко)
.