СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДРУЖИ́ТИСЯ
, дружу́ся, дру́жишся, недок., розм.
1
.
недок., з ким.
Те саме, що дружи́ти 1
.
Андрій не дуже якось з ним дружився
(І. Франко)
;
До панських дітей він не піде: там не приймуть, з мужицькими уже йому не подоба дружитися!
(Олена Пчілка)
;
Він на диво сам зрозумів, що для царгородян він тільки варвар, якого вважають за ловецького собаку та з яким ніхто не дружиться
(Юліан Опільський)
.
2
.
недок. і док., з ким і без дод.
Те саме, що одру́жуватися.
Не хотів
[Гриць]
ані дружитись, ані дома жити – чумакував
(Марко Вовчок)
;
Як Максим дружився, то його матері вже не було на світі, та й батько незабаром по тому вмер
(Б. Грінченко)
.