СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДРУЖИ́ННИЙ
, а, е.
Прикм. до дружи́на 3, 4
.
Дружинне віче схвально загомоніло
(І. Білик)
;
Розосередження дружинних поховань навколо міста можна пояснити тим, що поховані тут дружинники мали в цих селах свої земельні володіння
(з наук. літ.)
;
Козацтво було спадкоємцем дружинних традицій Русі
(з навч. літ.)
.