СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДРУЖИ́НИН
, а, е.
Прикм. до дружи́на 1
.
Наче живе, глянуло в мислі обличчя з подушки дружинине, й очі з тихим соромом і з коханням до нього
(А. Головко)
;
Чоловік міцніше стиснув дружинину руку
(Б. Антоненко-Давидович)
;
// 
Належний дружині (у 1, 2 знач.)
.
Хапливі дружинині рядки скупо оповідали, що вона
[дочка]
вже крутить головою, усміхається, любить дивитися на лампу та на сонячне вікно
(В. Дрозд)
.