СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДРУ́ЖБА
1
, и, ж.
Стосунки, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір'я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів і т. ін
.
Бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Ми все в Латинові уста Внесем, .. докажем, Що з Турном дружба єсть пуста
(І. Котляревський)
;
Бичок, награвшись, ліг біля Івася, положивши на його голову. Така дружба, таке товариство пішло між бузівком і невеличким хлоп'ям
(Панас Мирний)
;
– Дружба в них була – нерозлийвода. І на риболовлю разом, і на виноградники, було, біжать, коли дідусь пішов сторожувати
(О. Гончар)
;
Він десь родом із Дамаска... Багатий і в дружбі з багатьма сильними світу цього
(Ю. Логвин)
.
(1)
 
Щи́ра дру́жба (прихи́льність)
сердечна, чиста, правдива дружба, прихильність і т. ін
.
Вже й якою самолюбкою була, а в глибині серця в'язала її щира прихильність до оцеї родини
(О. Кобилянська)
;
Геть напади розбійницькі! За мир! За мир! За дружбу всіх народів щиру!
(М. Рильський)
;
Вона ж, Ярослава, вiдповiдала йому... принаймнi добрим ставленням. Жартливою, але по-справжньому щирою дружбою
(О. Гончар)
.