СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ДРУГОРЯ́ДНИЙ
, а, е.
Не головний за значенням, не основний, менш істотний
.
У сій вашій новій поемі я люблю те, що в ній, певне, має бути другорядним – власне, ліричні нотки
(Леся Українка)
;
Всім не терпілося покінчити з другорядними питаннями і перейти до основного
(М. Руденко)
;
В будь-якому театральному дійстві є ролі головні, провідні, а поряд з ними і другорядні або ті, що задіяні лише в масовках
(О. Шугай)
;
– За десять кілометрів повертаємо з траси на дорогу місцевого значення, – сказав Юрко. – Тут хоч раз шлях почистили, а другорядні дороги, гадаю, заметені...
(Люко Дашвар)
;
// 
Посередній щодо своїх якостей
.
На Бородавку він і не дивився, наче той був другорядний козак, на якого можна не звертати уваги
(З. Тулуб)
.