ДРУ́ГИЙ

, а, е.

Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику два.

Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна – Катрею звали – вже дівчина доросла.., друга – Тетяна, так собі, підліток

(Марко Вовчок)

;

Біля одного весла стояли двоє хлопців, а другим вправлявся сам дідусь

(Ю. Смолич)

;

Три дівчини сидять за роботою: одна пряде, друга тче, третя шиє

(Леся Українка)

;

Який надходить, наступає безпосередньо за чим-небудь; наступний

Рости, рости, дівчинонько, На другую весну!

(з народної пісні)

;

На другий день прокинувсь

[Кирило]

пізно – і перша думка була про лист

(М. Коцюбинський)

;

Другого дня Зара заскочила в сорок шостий барак якраз перед виходом

(А. Хижняк)

;

у знач. ім. дру́га,

гої,

ж.

Година, що настає після першої

На початку другої професор поволі йшов, солодко втомлений, глухим провулком

(О. Кундзич)

;

Скінчились заняття, І рівно о другій Із школи додому Вернулись подруги

(Г. Бойко)

Не головний за значенням, не основний; другорядний

Амадіс так звик бути на побігеньках і грати другі ролі, що з нього навряд вийде повноцінний монарх

(О. Авраменко, В. Авраменко)

;

муз.

Який виконує допоміжну партію

[

Наталя Павлівна

Хоч би розпізно, то будем співать. Ну, я починаю! Саню, другого голосу

(В. Винниченко)

Не справжній, але такий, що заступає його

З глибоким хвилюванням вклонився Роман Петрович скромній могилі старої Ткаченчихи, другої матері своєї

(Л. Письменна)

;

Кавказ... Рівно через десять років він стане її другою батьківщиною, місцем останнього притулку

(М. Олійник)

у знач. ім. дру́ге,

гого,

с.

Страва, що подається після першої страви

– Борщ доварено, – доповідає син. – А на друге в нас буде... салат!

(О. Гончар)

;

* Образно.

Федір знову було кинувся цілувати пана, та Олексій Іванович остеріг. – Буде, буде вже, Федоре! А то ти зразу всі поцілунки витратиш – на друге й не зостанеться!..

(Панас Мирний)

у знач. вставн. сл. дру́ге,

гого,

с.

Те саме, що по-дру́ге.

Я зоставалась дома, бо одно, що не випадало кидати дядька самого, а друге, що я .. взагалі не люблю великого товариства

(Леся Українка)

у знач. займ. означ., прост.

Не такий, як цей, відмінний від цього; інший

Дома такий тихий, не гуляє, мало й говорить, а вийде в степ – другий чоловік

(Марко Вовчок)

;

Настали часи інші, завелись порядки другі в Чіпчиній хаті

(Панас Мирний)

;

у знач. ім. дру́ге,

гого,

с.

Щось відмінне від цього

У його

[нього]

щось інше на умі, друге на серці

(Панас Мирний)

;

Мортхо читав прізвище за прізвищем, приповідаючи одному одне, іншому друге, знаходячи для кожного щось нове

(І. Чендей)

у знач. займ. означ., прост.

Не цей, а якийсь інший

Хлопець кохає дівчину, – Та другий миліше їй був

(Леся Українка)

;

Дурний Микита дивився на мене, аж поки ми з мамою не повернули на другу вулицю

(І. Багмут)

;

у знач. ім. дру́гий,

гого,

ч.; дру́га,

гої,

ж.

Хтось інший, яка-небудь інша особа

Частенько між людьми буває – Один свою біду на другого звертає

(Л. Глібов)

;

Одні молотили, другі згрібали й ожередили солому

(Ф. Бурлака)

;

Біля розсохи, де під гострим кутом розходяться дві дороги: одна – просто на захід, а друга хилиться ліворуч – на південний захід, колона стишує хід, зупиняється

(Є. Доломан)

;

тільки мн.

Інші з числа однорідних

А про вечорниці так і не споминай! Було і других дівчат відводить та .. просить: “Будьте ласкаві, сестрички, голубочки, не ходіте на теє прокляте зборище!”

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Філоксера – це така рослинна воша, як от буває на кукурудзі, огірках, кропиві та других рослинах, тільки ще менша

(М. Коцюбинський)

;

Розміщений напроти; протилежний

Рішили

[Жаби]

зараз же послать Найбільших десять Жаб на другий бік болота Просить у Долі короля

(Л. Глібов)

;

Семен, одягнувшись, сидів на березі, коли з другого боку, греблею, надійшла молодиця

(М. Коцюбинський)