ДРУГ

, а, ч. (мн. дру́зі, ів).

Особа, зв'язана з ким-небудь дружбою, довір'ям, відданістю; товариш, приятель; протилежне

ворог

Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом

(Біблія. Пер. І. Огієнка)

;

Росли брати, зростали, та не були друзями

(М. Коцюбинський)

;

[

Надія

Невже ви не відчуваєте, що я ваш друг?

(О. Корнійчук)

;

Стільки років пройшло від смерті Петрика, а його друг, чути, носить у серці мовчазну тугу

(Г. Колісник)

;

* У порівн.

І людські голоси мене вітали, Мов друга давнього

(Леся Українка)

;

Особа, зв'язана з ким-небудь взаємним коханням, любов'ю; коханий, любимий

Без тебе не любий мені був би світ, Ти – більше, ніж муж! Ти мені друг і товариш!

(І. Нехода)

;

(одн. дру́же, мн. дру́зі).

Уживається в кличному відмінку при ввічливому, поблажливому або іронічному звертанні

А може, ще добро побачу? А може, лихо переплачу? Води Дніпрової нап'юсь, На тебе, друже, подивлюсь

(Т. Шевченко)

;

Під віконце хтось помалу підступає. Тут поет не втерпів: “Хто там?” Невідомого питає. “Якщо злодій, то запевне Помиливсь ти, любий друже!”

(Леся Українка)

;

Друзі мої, земляки і брати! Трудно до вас долетіть, допливти, – Дуже далеко

(П. Воронько)

чого.

Прихильник, захисник кого-, чого-небудь

Він почував себе демократом, другом народу, який не має чого боятись

(М. Коцюбинський)

;

Без гучних прожив він

[Остап Вишня]

декламацій. – А в душі поезія цвіла! Друг людини, друг природи й праці, Грізний ворог нечисті і зла

(М. Рильський)

;

Співай, поете, будь завжди хорошим другом правди й сили

(В. Сосюра)

(1)

Чотирино́гий друг

–

собака.

Він нічого й нікого не боявся з чотириногим другом своїм, бо рідко який хижак міг би вистояти проти цього могутнього пса

(А. Дімаров)

;

Коли Олександра призвали в армію, у прикордонні війська, він взяв із собою собаку. Перед цим він пройшов зі своїм чотириногим другом спеціальну підготовку в обласному клубі службового собаківництва

(з газ.)

;

(2)

Щи́рий друг (това́риш, при́ятель)

–

справжній, вірний друг, товариш, приятель

Мені ж, о Господи, подай Любити правду на землі І друга щирого пошли!

(Т. Шевченко)

;

Спасибі тобі, мій рідний брате, щирий товаришу, за твою ласку і добре діло!

(Панас Мирний)

;

Він не мав у місті ніякого щирого приятеля

(І. Франко)