СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДРОВЦЯ́
ДРІВЦЯ́
, дрове́ць і дріве́ць, ДРОВЦЯ́, дрове́ць, мн.
Пестл. до дро́ва.
На невістку скаже
[мати]:
– А внеси, доню, дрівець
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Менший же братичок дрівця рубає
(П. Чубинський)
;
Мар'ян кладе дровця у піч, виймає кресало, кремінь і губку
(М. Стельмах)
;
Вона побігла до хліва, набрала там сухих дровець, почала розпалювати пічку
(А. Шиян)
.