СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
ДРОВОРУ́Б
, а, ч.
Той, хто займається рубанням лісу на дрова
.
Повалились люди, неначе тріски полетіли під сокирою зручного, жвавого дроворуба
(І. Нечуй-Левицький)
;
Часом приходив
[пан]
наймати дроворуба
(Б. Грінченко)
;
Увечері повернулися з роботи дроворуби
(О. Донченко)
;
Відпочинув і взяв сокиру: зрубати вербичку біля глинища .. Дерево промерзло, а сніг сліпить слабого дроворуба
(В. Барка)
.