СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДРОВНИ́К
, а́, ч., розм.
Приміщення для дров
.
– Цей хрест – для мене наче початок усієї трагедії. Поліція ще вдосвіта зняла його й кинула в дровник пожежної команди, де валявся пожежний реманент
(О. Іваненко)
;
– Ну, ходімо ж швидше з нами! – гарячкував Сергійко .. – Це гей у тому кутку, за дровником, є така забита криниця...
(Л. Письменна)
.