СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДРОВЕНЯ́ТА
, ня́т, мн.
Пестл. до дро́ва.
Самому часом не віриться, як за старих часів жилося в нас на Буковині: не те що хліба – дровенят, бувало, взимку не вистачало...
(І. Муратов)
;
Дід, усміхнений добрими вусами, гримає об припік оберемком дровенят, обтріпує тирсу на згині ліктя й на грудях
(Є. Пашковський)
.