СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДРО́ВА
, дров, мн.
Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовують на паливо
.
У нас у грубці дрова І палають, і тріщать
(Я. Щоголів)
;
Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров
(О. Донченко)
;
Пахло воском і сирими дровами, які купками лежали там і тут біля печей
(Б. Левін)
;
* У порівн.
Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова...
(Марко Вовчок)
.
Налама́ти (наруба́ти) дров / лама́ти дро́ва
(1)
 
Ні в дро́ва ні в тріски́,
рідко
невлад, недоречно
.
Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова ні в тріски, що на язик навернеться
(І. Франко)
;
Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.)