ДРО́ВА
, дров, мн.
Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовують на паливо
. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать
(Я. Щоголів)
;Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров
(О. Донченко)
;Пахло воском і сирими дровами, які купками лежали там і тут біля печей
(Б. Левін)
; * У порівн.
Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова...
(Марко Вовчок)
.◇
Налама́ти (наруба́ти) дров / лама́ти дро́ва
див.
нала́мувати
;(1)
Ні в дро́ва ні в тріски́,
рідко
– невлад, недоречно
.Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова ні в тріски, що на язик навернеться
(І. Франко)
;Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.)
див.
підклада́ти
.